Senior Unsecured Bond | Старша незабезпечена облігація

Старша незабезпечена облігація – це пряме боргове зобов’язання емітента, яке дає її власнику переважне порівняно з власниками субординованих облігацій право на активи та доходи корпорації у разі її банкрутства, при цьому цей тип облігацій не забезпечений жодними активами.

У разі ініціації процедури банкрутства та настання дефолтів за зобов’язаннями, суд ранжує заборгованість компанії з пріоритетності виплат та вимагає від боржника погашення заборгованості, виходячи з наявних активів організації. Вимоги власників старших (несубординованих) облігацій (senior bonds) задовольняються насамперед до виплат власникам субординованих облігацій, привілейованих акцій та звичайних акцій.

Старші несубординовані облігації на кшталт забезпечення, своєю чергою, діляться на забезпечені і незабезпечені облігації. Забезпечені облігації (secured bond), як випливає з назви, забезпечені фізичними активами або цінними паперами фірми. Власником забезпечення протягом усього терміну звернення облігації залишається емітент, але у разі невиконання ним своїх зобов’язань кредитори отримують право на дане майно – воно реалізується емітентом і на отримані кошти погашаються облігації.

Незабезпечені облігації (unsecured bond), навпаки, забезпечені не конкретними активами підприємства, а фактом загальної платоспроможністю емітента. Захистом інтересів власників незабезпечених облігацій може бути включення низки ковенант до умов випуску. Найбільш популярним є ковенант на «Обмеження з надання застави» («Negative pledge» / «Limitation on Liens»), який забороняє емітенту передавати активи в заставу іншим кредиторам.

Емітентами старших незабезпечених облігацій зазвичай є великі фінансові інститути, емітенти нефінансового сектора з інвестиційним рейтингом, міжнародні організації і суверени.